Я, Одіссей, син Лаерта-садівника та Антіклеї, найкращої з матерів. Одіссей, онук Автолика Гермесіда, якому донині щедро сиплють похвалу й хулу — і арксійський острів’янин, забутий мало не одразу після його смерті. Пращур блискавки та кадуцея. Руйнувач фортеці Трої; вбивця зухвалих женихів. Чоловік, сповнений підступів і мудрих порад. Странник Одіссей. Герой Одіссей. Хитрун Одіссей.
Ось скільки цих «я». І всі хочуть повернутися.