Вогнище на вежі

Захоплива соціально-психологічна драма. У Росії наприкінці 80-х років у медицині зроблено велику відкритість: розробляється можливість хвильового лікування чи не всіх органічних хвороб людини — від СНІДу до шизофренії. Та з’ясовується, що те саме засіб відкриває можливості для потужного, непереборного впливу на психіку, характер, переконання людини, аж до любові… Ведучий дослідження — чудова людина й талановитий учений, ідеаліст і добряк — несподівано для себе опиняється під незрозумілим ударом, який завдає йому «ібого ж» методиками його нібито друг, а насправді — колись талановитий письменник і справжній товариш, але нині психічно покалічений безперервними приниженнями, які чинить влада. Він смертельно заздрить будь-якому справжньому таланту та справжньому успіху.

Геніальний ідеаліст проходить через життєву катастрофу, втрачає сім’ю; руйнується його домашнє вогнище, збудоване на вежі його доброти й таланту. Але справу треба довести до кінця й отримати позитивні результати — лише тоді жертви будуть виправдані. Зробити щось на благо завжди важче, ніж на зло, і той, хто чинить зло, чомусь завжди встигає першим. Та цей закон не є причиною зовсім скласти руки й нічого не робити…