— Стій де стоїш, я зараз покличу Нікітича! — приготувалася кричати Лєнка.
Але постать дивно смикнулася, завмерла й… рівненьким полі́ном упала в сніг просто під ноги Лєнці.
— О! — задоволено фиркнула Лєнка, нахилившись і розглядаючи чоловіка. — Та треба ж! Усе як Марійка нагадала! Дійсно! Звалився!
У селищі, де оселився Нікітич, відбуваються дуже дивні події. І про тихе сімейне щастя майору залишається лише мріяти.
❀❀❀❀❀