Від сяйвого льоду олімпійського фіналу — до лікарняного ліжка в лікарні Ніжнього Тагілу зразка літа 1987 року. Замість білосніжних пісків Флориди, вілл на узбережжі Мексиканської затоки й нашивки капітана в найкращій команді НХЛ — сталеве уральське небо й однокімнатна квартира. Ось що приготувала мені доля. Але я не став одним із найкращих свого часу просто так. Якщо там я став тим, чиє прізвище скандували вболівальники по обидва боки океану, то зможу зробити це знову. Тим більше, що в мене іншого виходу немає.