— Це що, дитина? — розгублено бурмоче бос, крутячись у різні боки фотографію УЗД дворічної давності. — Твоя дитина, Теа? Радше… наша? Я на автоматі перевертаю чорно-біле зображення правильно, так, щоб було видно голову, ручки й ніжки. Ніжно проводжу по ньому пальцями, відчуваючи, як безодня всередині мене розверзається й знову затягує. Чи зможу я знову вибратися з цього кошмару?.. — Так, — коротко й пошепки, не дивлячись убік Давида. Бос пильно розглядає мене. Відчуваю, як повітря між нами стає важчим, і напруга наростає. — Ти… ти зробила аборт, Теа? Сім років тому Девід Хакімов пішов із мого життя в момент, коли я дуже потребувала його. Коли мені вкрай були потрібні його допомога й підтримка. Він був упевнений, що я його зрадила. І тепер він знову вривається в моє життя з наміром знову зробити мене своєю. І розібратися в причинах моєї зради. Але перед тим йому доведеться дізнатися мій найголовніший секрет…