Мій персональний робот

Хелена Парізу живе у світі, що стоїть на порозі війни. Щоб допомогти країні здобути мир, Хелена, яка має здатність вибудовувати нестандартні математичні послідовності, займається пересиланням зашифрованих повідомлень між повстанськими таборами. Як і будь-якій жінці, їй хочеться щастя, ніжності та тривалих стосунків, але в неспокійні дні сайти знайомств повні чоловіків, які хочуть лише одного — «давай зробимо це швиденько». Втомлена й розчарована таким підходом, Хелена імпульсивно робить вчинок, не властивий їй: за порадою подруги купує робота. Плюси очевидні: не шпигун, не заважає працювати, не влаштовує скандалів, не потребує уваги, уміє готувати, прибирати, давати корисні поради, бути другом і навіть обіймати за потреби. Чудова інвестиція. Якби тільки той екземпляр, якого купила Хелена, виявився справжнім роботом, а не живим чоловіком з іншого світу, відправленим допомогти запобігти війні.

Його місія проста: видати себе за робота, проникнути в чужий дім, підмінити три «шифровки» і після цього повернутися назад. Завдання виконуване, якщо зберегти витримку, не наробити помилок і не допустити появи почуттів. Адже в «об’єкт» не закохуються. Або все-таки закохуються?