Дуже небагато хто знає його справжнє ім’я.
Ніхто не знає меж його можливостей.
Але всі точно знають: він не такий, як усі.
Бо там, звідки він прийшов, усе інакше.
Він упевнений: воїн служить не за зарплату і навіть не заради задоволення амбіцій — а щоб захищати честь своєї Вітчизни. Але як можуть захищати честь
Вітчизни ті, хто забули про власну честь?
І ще він знає, що лише практика є мірилом істини.
Спершу потрібно спробувати щось змінити, а вже потім стверджувати, чи можливо це, чи ні.
Йому не можна інакше. Адже він — уроджений дворянин.