Гігіран — світ, розділений Серединним хребтом. Світ, який по обидва боки хребта зберігає безліч таємниць. І одна з них: рашмери — люди попелу. Ті, хто доторкнувся до давньої отрути, що мало не погубила світ, відібрані з тисяч, безправні раби церкви, яка заволоділа їхніми душами й тілами. Це витратний матеріал, якого століттями гнали на землі Краймора, де більшість обраних знаходить смерть у перші роки, а ті, хто доживе до кінця днів, не можуть розірвати невидиму нитку, міцно прив’язану їх до Південного Краю.
Цій партії новачків не поталанило вже з самого початку. Церква скупа й уміє витягати вигоду навіть під час перевезення своєї здобичі, а цього разу економія призвела до загибелі живого вантажу. Рідкісні щасливчики, яким пощастило вирватися з трюму, потрапили у владу великого круговороту солоних вод, і він неминуче викине дерев’яну “шкаралупу” на каміння Краймора. Але не факт, що до того моменту вдасться дожити, адже під дошками палуби ховаються ті, з ким попел розправився куди безжальніше. Їх багато, вони сильні й голодні, а дошки, на жаль, довго не протримаються…