На одному з кінофестивалів знаменитого письменника змусили визнати, що найкращий сценарій, на жаль, написаний не ним. Картина, названа цитатою із пісні улюбленого Висоцького, ще до перегляду викликала симпатію в Олексія Ранцова. Фільм «Я не вірю долі» виявився притчею про те, що будь-які спроби обдурити долю ведуть не до позбавлення, а до страждання, адже велике значення існування людини визначено згори. І з цією думкою Олексій був готовий погодитися, якби раптом на сцену не вийшла отримувати приз у номінації «Найкращий сценарій» його колишня коханка — Ольга Павлова. Олюнка, луг із кульбабами, пристрасть, розжарена докуче… «Чому дав їй піти?! Я мав змінити нашу долю!» — такі думки терзали серце Олексія, яке давно належало іншій жінці.