Її тут не має бути. Але вона тут.
Сидить і дивиться на мене.
У ВІП-зоні пафосного московського клубу. У компанії блатних мажорчиків.
На ній безглузде бежеве плаття, більше схоже на білизну.
А на її тендітному плечику, з прозорою шкірою, вкритею веснянками, — волохата чоловіча лапа.
Як ти сюди потрапила, моя руденька маленька лисичко?
І тільки я збираюся поцікавитися, що вона тут робить, як лисичка піднімає на мене погляд.
Величезні налякані очі, з неестественно розширеною зіницею.
У них — жах і благання.
❃❃❃❃❃
Невелика передісторія: «Тримайся подалі, Лапочко».