Оповідання «Чаклун» відкриває цикл творів Андрія Лазарчука «Запізнені до літа». Маленька картина життя млинаря в далекому хуторі. Події відбуваються десь далеко; до хутора долинає лише відлуння війни, що десь триває.
Не поспішаючи, крутиться млинове колесо, скрипить. Тече вода. Шумлять дерева довкола. Іноді приходять листи. Ще рідше приходять люди. Незважаючи на посуху, яка вбиває все живе, дивний город буйно й весело росте та розквітає; до ставу йде мовчазна дівчинка, яка інколи перестає бачити людей навколо — наростає напруження…
Ми поступово занурюємося в атмосферу світу «запізнених до літа», який так схожий на наш — і так не схожий на нього.