Герой Конторовича змінив сіру міліцейську шинель на панцир лицарських обладунків. Не з власної волі — так склалося. Наша Москва тепер бачиться йому примарним сном. Світ, що став тепер його домом, відстає на п'ятсот років. І ще одне: цей світ поки що не вичерпав своїх запасів магії.
Поки в цьому світі є хоча б один Сірий Лицар, усі сили Темних будуть спрямовані на боротьбу з ним, а отже, смертні зможуть спокійно жити своїм звичайним життям — сіяти й жати, виховувати дітей, радіти й кохати… Ставши Кардиналом, він став перепоною на шляху всемогутнього таємного ордену, який вершив долі людей тут. І чаші терезів знову захиталися.