Зрада. Ти сам відмовився від нас

— Забирайся! — ричить чоловік. — Якого чорта ти тут забула?

— Я… — я притискаю руки до кругленького живота, голос тремтить.
— Я хотіла…

— Я зайнятий! Забирайся! Його слова б’ють наотміну. Але я не можу дозволити собі відступити.

— Бачу, — киваю на дівчину під ним. — Бачу, чим ти зайнятий. Як… як ви тільки посміли!

— Як ми посміли? — хихоче дівчина.
— Марк, вона в тебе трохи того? Блаженна?!”

Я ридма від образи, болю й шоку. Але тримаюся. Тримаюся заради нашого малюка.

Я знала: мій чоловік суворий і не любить показувати почуття. Але не знала, що він ще й зрадник.