Зрада. Осколки нашого кохання

— Припини істерити! — ричить чоловік. — Немає нічого важливішого для мене, ніж ви з сином!

— Але це не заважає тобі зраджувати! Я махаю рукою — і ялинкова прикраса летить геть. Дзень! Вдребезки.

— Скандали до добра не доводять, — кривиться чоловік.
— З Лерою в мене нічого серйозного, ясно? Усередині все холоне.

— Пропонуєш закрити на це очі?.. —

Чоловік дивиться на мене згори вниз:
— Пропоную подумати про сина. Крім мене, йому ніхто не допоможе.

От який він… мій Єгор… чоловік, улюблений, рятівник мого сина. І зрадник, який спить з іншою. Я опускаю погляд на долоні. Невже наш шлюб, як та ялинкова іграшка, перетвориться на уламки?.