Обрана тьмою, або Морок мого серця

Якщо охоронець сутінків помітив тебе — остерігайся. Забере до свого похмурого чертога, де метушаться тіні й клубиться темрява, затуманить розум, підкорить палкими поцілунками, назве своєю нареченою — і не відпустить, поки не отримає бажаного.

А може, й сама не захочеш піти, коли можливість з’явиться, адже темрява, що сховалася в очах Морока, западе в найглибші закутки серця, полонить почуття.

Ось тільки розвіяти морок непросто, а не загубити себе ще складніше — і там, де тіні згущуються, лише істинна любов вкаже шлях до світла.