«Як же ми тебе ненавидимо!» — злобно сказав хлопчик. — «Що, вирішила позбутися нас?!»
— «Я?» — я кліпнула повіками, не розуміючи, що відбувається. — «Ні…»
— «Брешеш!» — загрозливо рикнув другий дитина. — «Ми чули твої слова! Після закінчення трауру за батьком ти відправиш нас у закриту школу-інтернат, з якої не вийти без твоєї згоди!..»
За волею небес я отямилася в тілі молодої й егоїстичної леді Лайлет. Після смерті чоловіка вона тільки й робила, що розкидалася грошима та знущалася над своїми пасинками. Що ж, почну з малого. Виштовхаю коханців аристократки, наведу лад у домі й оточую хлопців турботою, адже крім мене їм більше ні на кого покластися. Їхні родичі лише й думають про те, як би прихопити спадок. Не сподівайтеся — вам не вдасться обманути дітей! Я цього не допущу!