У обличчя плеснули холодною водою.
— Досить валятися!
Я не поспішала робити вигляд, що прийшла до тями. Намагалася відновити в пам’яті останні події й зрозуміти, де я знаходжуся, але в голові було порожньо. Туман і жодної зв’язної думки.
— Ти очнулась, я відчуваю, — несподівано почувся хрипкий голос поруч із вухом, і я мимоволі здригнулася. — Ти не впоралася із завданням. Знаєш, що тобі за це буде?
Я, Жанна Кірсанова, помічниця приватного детектива, опинилася в чужому тілі й у чужому світі. Мене найняли, щоб спокусити й знищити таємного сищика Білокрицького.
Хоча чому мене? Я не знаю, чим займалася господиня мого нового тіла!
Ось як це називається — знову вляпалася по самі вуха! Але нічого, я й тут виберуся! От тільки чи є в мене шанс повернутися додому? І як бути, якщо кожна клітинка мого тіла зрадницьки тягнеться до цього Білокрицького?