"Ти відчуваєш бажання, Анно?” Дощ за нічним вікном посилюється, б’є по шибках. Дихання підводить, видаючи мене з головою. «Я хочу бачити твої зелені очі щоранку. Удвічі збільшу оплату, якщо скажеш “так”. — Так, містере владний босе, удвойте оплату мого падіння, — шепочу в згаслий телефон. — Тоді я погашу всі рахунки й куплю маленькій доньці цілу коробку кіндер-сюрпризів. Але… знаєте що? Я передумала. Я з вами нікуди не поїду! Містить ненормативну лексику.