Роман «Ігор. Корінь Роду» є третім у ланцюжку оповідань про перших новгородсько-київських князів періоду становлення та розвитку Руського князівства в IX–X століттях. Читач уже знайомий із романами «Рюрик. Політ сокола» та «Руни віщого Олега», написаними нами у співавторстві з Михайлом Миколайовичем Задорновим.
Князь Ігор — перший давньоруський князь, чиє ім’я відоме як візантійським, так і західним джерелам. У цьому романі ми виклали версію історичних подій, яка видається нам логічно обґрунтованою. Князь Ігор, названий згодом Старим, заклав свій камінь у розбудову Руського князівства, гідно його обороняв і зміцнював, не втративши нічого з завойованого раніше його батьком Рарогом-Рюриком і дядьком Олегом Віщим. Він поклав початок династії Рюриковичів, що правила на Русі понад шістсот років.