На краю Неназваного лісу стоїть село Хрeнодьорки, і крім хрону хренодерчанам важко вирощувати щось інше. Хочеш не хочеш, але без відьми тут ніяк. Місцева відьма Світлолика на все здатна: і худобу лікувати, й огороди закликати замовляннями, і дощик наворожити… Та біда в тому, що вона молода й увійшла в шлюбний вік. Занепокоїлися хренодерчани. Хто ж зважиться розлучитися зі своїм чадом і віднести його на вівтар жіночого щастя Світлолики? Хай дівчина й хороша, але вона відьма й живе в лісі, де повно і хижаків, і нежиті. У паніці голова Хренодьорок, бо вважає, що жінка без чоловіка як корова без прив’язі: де краще пасовище — туди й подасться. І вирішив голова видати відьму заміж. Як заведено перед такою складною справою, він звернувся по пораду до місцевого жерця… Але ось думкою самої відьми ніхто не поцікавився. І почався переполох у Хренодьорках. А тут ще з неприступного, як фортеця, тюремного замку втекнув небезпечний в’язень…