Куди б не закидала вас доля, як би тяжко не довелося — ви не маєте права відступати від мети й зраджувати себе. Лише випивши свою чашу до дна й пізнавши все, що випало на вашу долю, ви зможете сказати собі: «Я щось зрозумів у цьому житті...». Піснею про це у МХАТі завершується спектакль «Принц і жебрак» лауреата Ленінської премії Сергія Михалкова — давня постановка для дорослих і дітей із музикою та танцями за мотивами Марка Твена, сценічною редакцією, інтермедією та текстами пісень Лесі Танюк, яка здійснила постановку цього спектаклю. П’єса має колорит видовища, розіграного акторами старої бродячої лондонської трупи доби Єлизавети. Оформив її художник Борис Мессерер, музику написав композитор Михайло Болотін. Пісням властива озорна стрімкість ритму, хитромудре аранжування: композитор прекрасно знає і мелос епохи, у якій відбувається умовний «Принц і жебрак», і сучасну музичну фактуру. Так, у спектаклі використано звучання старовинних англійських народних інструментів — ріжків, бубончиків, волинок, специфічних ударних та ін.