Гоночний Джокер. Гра на виживання

Гра, звісно, була не такою, як я собі уявляв. Тут рука об руку йдуть брехня й зрада, хабарництво й навіть рабство. Зустрічаються нормальні гравці — їх не так вже й мало — ті, що намагаються жити за правилами та честю. Але буває й так, що чорне видають за біле, а брехню — за правду.

За волею розуму мережі переді мною ставлять складні завдання й місії, про які я навіть не підозрював. Перегони на вибування чи виживання змінюються втечами від мисливців за головами. Доводиться лізти в розбірки з несправедливістю та підлістю. Налагоджувати життя звичайних гравців, які через власну довірливість і наївність повірили обіцянкам і опинилися в безвиході. Тягатися в сусідній світ-гру, де монстри трапляються на кожному кроці й дивляться на тебе не інакше як на здобич. Без цього не можна прийти до фінішу.

Під час гри зі мною пліч-о-пліч йдуть друзі й вороги: одні допомагають у скрутну хвилину, інші готові встромити ножа в спину, але сподіватися доводиться на себе й удачу. Поставлено ціль, залито в бак бензин, на шиї амулет, а нога втискає педаль газу в підлогу. Перемога прийде — коли досягнеш поставленої цілі! Сподіваюся на це…