Доля вміє жартувати. Ще вчора ти був найгрознішим воїном Імперії, вів за собою легіони й вирішував долю битв, а сьогодні раптом опинився зайвим для власної країни. Тебе викреслили без жодного жалю й просто вбили. Драма, правда?
Для когось — так. Але не для мене. Я ніколи не довіряв імператору та його шавкам. І так вийшло, що я зміг знайти спосіб повернутися до життя.
Я отямився в тілі слабкого хлопця, якого везуть на вірну смерть. Я — аристократ, якого рідний батько продав у рабство. Я тремчу в клітці разом із такими ж приреченими, і нас везуть у вежу, з якої не виходять. Я відчуваю: ця вежа перемеле всіх, хто поруч. Усі — крім мене. Я виживу. Бо іншого варіанту просто немає.