Сенс і призначення історії — твір Ясперса. Ясперс висуває концепцію всесвітньо-історичного процесу, спрямовану на виявлення його єдності. Ця єдність трактується не як результат саморозгортання певної тотальності за жорсткою схемою, а як спільний підсумок смислових проблем людини. Ясперс структурує історію на чотири періоди: доісторію, епоху великих культур давнини, «осьовий час» і науково-технічну епоху.
Якщо ми запитаємо, з чого нам виходити і куди йти в нашому житті, відповідь буде: з віри в одкровення, бо поза ним — лише нігілізм. Один теолог нещодавно сказав: «Рішуче питання — Христос чи нігілізм — не є безпідставною претензією Церкви». Якби справа справді була такою, то не було б філософії, а була б тільки, з одного боку, історія філософії як історія недовіри, тобто шлях до нігілізму; а з іншого — систематика понять на службі богослов’ю.