Це лише сон

Якщо запитання «Навіщо я живу?», «Хто я?», «Чого я хочу?», «Що робити?» і «Чому воно так?» ви відносите до розряду риторичних, очевидних або таких, що легко розв’язуються при нагоді, то книжки Ольги Юнязової не для вас. І готових відповідей у них немає. Є загадки й підказки, що ведуть до несподіваних відкриттів і нових запитань — вони окреслюють шляхи двох головних героїв, Оксани й Олександра. «Це лише сон» — перша частина захопливої історії.
Оксана — керівниця великої фірми, усе її життя зосереджене навколо роботи; від війни з конкурентами й бізнес-планів її може відволікти лише хвороба. У санаторії вона знайомиться з товаришем по нещастю, який ділиться з нею своїми ідеями та сумнівами щодо снів і реальності, устрою світу, можливостей людини. Вірніше, Василь Сергійович учить її найважливішого: ставити запитання…
Олександр служив у «гарячих точках» і тепер, у мирному міському житті, не може знайти собі місця — у солдата, звиклого до того, що за нього все вирішують командири, немає ні грошей, ні здоров’я, ні мети. Він їде в село, до будинку свого прадіда — той був знахарем, відомим на всю округу. У знахаря залишилися «учні». Від них і на власному досвіді Олександр отримує приблизно ті самі відомості, що й Оксана. У нього з’являються запитання, а отже, починається його рух до мети… чи до зустрічі?…