Погано ще, коли є один ельф. А гірше — коли їх багато!
Де їх найбільше? Там, куди б моя нога не ступила б, якби не практика. Відсидітися не вдалося: за особистим клопотанням монарших персон мене відправили в столицю. Та прямо під крило найстрашнішого з лордів — аби вже напевно не підривала безпеку країни. Він і наглядатиме, і спрямовуватиме в потрібне русло. Книги, до речі, теж позичить. Так, про те, як влаштована ельфійська сім’я.
І як розважитися справжній гномці на практиці? Звісно, почати всіх рятувати! Начальника таємної канцелярії — від нудьги, орка — від страшної долі, магістра — від переселення душі, а призрака ельфійського некроманта — від усіх, хто тягне до нього свої пожадливі лапи. І хай тільки спробують мені завадити!