Зі своєї мудрості Імператор разом позбувся двох проблем: надлишку молодих магів, які порушують тишу столичного життя, та нестачі магів у провінції. І найвищим указом наказав цим магам служінням довести свою корисність.
От і випало комусь гасити торф’яні пожежі, комусь — боротися з яблуневою плодожеркою, а комусь — збільшувати поголів’я пінгвінів на землях Франца-Йосифа.
Івану Кошкіну та його вірному товаришу Береславу Волотову випала дорога до славного містечка Подкозельська, колись відомого своїми сирами та маслом. Правда, давно — сто років, а може й двісті тому.
Відтоді сталося багато. Поля заросли, поголів’я худоби зменшилося, а від відомої породи ельфійських корів залишився лише один бик. Та й той зі своїми дивами.
Але нічого. Впораються. Головне — підійти до справи з фантазією. Ну і магії побільше.
Хто сказав, що кількістю не заміниш якість? Він просто не пробував!