Завдяки своїй мудрості Імператор разом позбувся двох проблем: надлишку молодих магів, які порушували тишу столичного життя, і браку магів у провінції. А найвищим указом повелів цим магам службою довести свою корисність. От і випало комусь гасити торф’яні пожежі, комусь — боротися з яблуневою плодожеркою, а комусь — збільшувати поголів’я пінгвінів на землях Франца-Йосифа. Іванові Кошкіну та його вірному товаришу Береславу Волотову випав шлях до славного містечка Підкозельськ, колись відомого сирами й маслом. Щоправда, давно — сто років, а може й двісті. Відтоді сталося багато чого: поля заросли, худоби стало менше, а від відомої породи ельфійських корів залишився лише один бик. Та й той із дивакуватостями.
А втім. Впораються.
Головне — підійти до справи з фантазією. І магії побільше. Хто сказав, що кількістю не можна замінити якість? Він просто не пробував!