У моєму резюме було одне слово: «вирішувач».
Я вирішував проблеми. Остаточно.
Поки одна з них не вирішила мене — зрадили, вбили, питання закрили.
Я розплющую очі — новий роботодавець. Древнє божество. Контракт простий: моє життя в обмін на мою радість. Я посміявся — яка ще радість? Угода ідеальна.
Соцпакет скромний: умовне безсмертя, дивні здібності й культ у напівзруйнованому стані.
Тепер я — Лютояр у Північграді, місті, де всім керують самовпевнені аристократи з роду Ворон.
Мій план? Провести інвентаризацію.
Вони думають, що полюють на чужинця. Вони помиляються.
Я не дичина. Я аудитор вищих сил — і в моєму звіті їхній рід значиться як найбільша стаття витрат.