Два дива для Діда Мороза

— То хто ж у нас тут? — я киваю на двох пацанів.

— Діти, — напарник каже очевидне. — Загубилися. І тепер — твої проблеми. Моя зміна закінчилася кілька годин тому. Ну от, прийомні, підкинуті… передаю вас майору Морозову.

— Мороз? — як на команду, хлопчики повертають до мене голови.

Я, завзятий неодружений, не маю ані найменшого уявлення, як поводитися з дітьми. Ситуація на межі.

— Майор Морозов, — уточнюю.

— Думаех, він плавда Дєд Мо’гоз? — молодший штовхає брата.

— Не схожий, — з підозрою тягне другий. — Ні бороди, ні сивини, — розмірковує. — І молодий. Як… папа.

— О-оо-о, Папа Мо’гоз? — радісно плескає в долоні перший. — Допоможіть нам знайти маму!

Що за?.. Це мені ще не вистачало напередодні свята!

***

Я ненавидів Новий рік, доки в моєму житті не з’явилися вони. Брати-погодки, які попросили мене знайти їхню маму. І я погодився… на власне лихо.