Монстри, вороги смертних і безсмертних, демони… створіння. Будь-хто, хто їх побачить, відчує або страх, або ненависть. Десятками вони виходять із колись поваленого міста, сотнями юрмляться в очікуванні наказу. Хвиля за хвилею вони накочують на жалюгідних смертних, що наважилися вдягнути обладунки ненависного легіону. У зоряний пил вони перетворять їхні тіла й душі… а потім пожеруть і весь цей світ. Коли прийде час.
Але поки перед ними лише купка смертних, що не можуть чинити опір. Нема вже могутньої Імперії — її легіони розчинилися в часі, а найсильніші померли, пішовши в вічний спокій.
Але хіба це причина забути про обов’язок? Про братів? Ні, ніколи не бувати цьому…
Знову риплять зуби й піднімаються щити! Знову очі шукають ціль! Знову Штандарт світла спалахує золотими блискавками!
— Легіон стоїть тут! І хай спробують не прийти.