Діна

«Навіть якщо в нас не склалося, я бажаю тобі щастя. Любити не так уже й страшно, як ти думаєш. Правда інколи буває боляче».

Це повідомлення Діна написала після того, як поклала на мій стіл заяву про звільнення.

Чи уявляв я своє майбутнє з нею? Ні, мабуть. По-перше, я не встиг. А по-друге, у мене ніколи не було репутації людину з фантазією. Але те, що вона мене зачіпає й чіпляє — це точно. Без неї порожньо.

Між нами стільки «але», що вже, мабуть, час було б полегшено видихнути. Я набагато старший, у мене є дочка, і ще в Діну закоханий мій молодший брат.

Але полегшення чомусь приходить лише разом із затхлим сигаретним димом, а звичне самотність більше не відчувається комфортним.

Вимикаю екран, прибираю телефон у кишеню. Хочеться написати їй у відповідь, але відповідних слів, як завжди, не знаходиться.