Її називають АТРИ. Аномальна Територія Радіоактивного Випромінювання. Прошарок між нашим світом і паралельним.
Перемогти тут, у цих землях, на перший погляд неможливо. Природні аномалії тільки й чекають, щоб розірвати на шматки, заморозити в одну мить або перетворити на кривавий блин. Мутантні хижаки намагаються з’їсти все, що рухається. А люди… їм завжди є що ділити, за що битися. Військові дії в АТРІ не припиняються ні на мить. Люди воюють між собою, б’ються з первісними homo sapiens із паралельного світу, з хижими мутантними звірами та самою природою. Локальною війною тут нікого не здивуєш. Та все ж напад на нафтопереробний завод став подією неймовірною. За слідом таємничого супротивника вирушив загін єгерів — вільних бродяг і мутантів-вигнанців. Ніхто нікому не довіряє, всі стежать одне за одним. І правильно роблять, як з’ясовується, — кожному з них є що приховувати.
Серед них Бедуїн. Здавалося, найпростіше завдання для колишнього розвідника-диверсанта — вислідити ворога. Але в АТРІ простих завдань не буває. Тут усе не таке, яким здається. Напарник раптом може вдарити в спину, ворог може стати на шляху кулі. І жити тобі чи померти вирішить маленька дрібка свинцю — єдиний-єдиний патрон, недарма прозваний «Дев’ять грамів на удачу».