Незабутня історія, екранізована у 1975 році одним із найвеличніших режисерів в історії кіно — Акірою Куросавою.
У основі повісті — спільні мандри, небезпечні пригоди та велика дружба, яка на початку ХХ століття поєднала російського географа та його провідника — старого нанайського мисливця Дерсу Узалу, у якому наче втілився сам дух давнього, іще дикого та майже не зачепленого цивілізацією Далекого Сходу.
Гори, ріки, тайга — таким є знайомий і зрозумілий світ Дерсу Узала до останнього звуку й запаху. З первісною й мудрою природністю він не відділяє себе від природи та щиро вважає звірів і птахів, за його простодушним висловом, «людьми». Знову й знову «дикун», якого європейці вважають за такого, виявляється розумнішим, шляхетнішим і добрішим за них…