1984 рік.
Знову.
Громадяни СРСР усе ще будують комунізм, з азартом «дістають» дефіцитні товари, ніби мисливці. І вони не підозрюють про ті сумні повороти, що незабаром чекатимуть і їх, і країну.
Мій батько ще жив і викладає в школі. Мені — у минулому — вже виповнилося сім років. А він (не я) скоро піде в перший клас. Цей хлопчик не здогадується, що життя приготувало йому сюрпризи.
Але сюрпризи бувають різні.
Я сам — великий сюрприз. Для одних — приємний. А для інших — моє повернення в 1984 рік не віщує нічого доброго.
Чи зміню я майбутнє, про яке пам’ятав? Адже мені нині лише десять років. Я знову піонер і готуюся перейти в четвертий клас.
У Радянському Союзі в десятирічного хлопчика не так багато можливостей впливати на долі людей і всієї країни. Напевно, саме тому доля не лише подарувала мені «другий шанс», а й піднесла подарунок. Або вона нагородила мене прокляттям?
Я використаю цей подарунок. І зроблю його чужим прокляттям. Чесне піонерське!