Брюль

12 год. 39 хв.

«Брюль» — це ода інтригам, підлості, жадібності та догідництву. Отже, Генріх фон Брюль — паж, який зробив запаморочливу кар’єру при саксонському дворі й став практично першою особою в країні після короля. Хоча за слабовільного й безхарактерного монарха, може, й не практично, а все ж першою. Людина, яка зосередила в своїх руках майже всі державні посади; людина, розкіш нарядів і палаців якої вражала сучасників. І людина, яка спустошила скарбницю та поставила країну на межу фінансового краху, що згодом і стало причиною поразки у Семирічній війні.

У самому романі, щабель за щаблем, описується шлях піднесення фаворита — шлях, на якому Брюль майже ні перед чим не зупинявся, використовуючи будь-які методи обману, підкупу й лестощів. Загалом, читаючи роман, на думку спадає багато приказок, що характеризують цю особу. Ось деякі з них: «магнутися всидіти на двох стільцях», «загрсензор (цензуровано) жар чужими руками», «наш хлопчина всюди встиг», «і нашим, і вашим», «подав руку — та підставив ніжку» та багато інших. Принципово на основі таких ось висловів будувалася кар’єра не тільки державних прилипал, але й практично вся політична життя королівських дворів XVIII століття. І Брюль був гідним представником свого часу.

1. Графиня Козель (у виконанні В'ячеслав Герасимов) 2. Брюль 3. З часів семирічної війни (у виконанні В'ячеслав Герасимов)