Без Царя…

Я не хотів змін! Жодних! Але коли Доля закинула мене в минуле, я стиснув зуби й почав будувати своє життя заново. Через «не хочу», «не можу» й депресію, успадковану від цього нового болісного тіла. Знову — сам. Без допомоги родини й часто — всупереч усьому!

Я знаю Тсвєтаєву та Волошина, тренуюся в Гіляровського й вчуся в братів Старостіних — іще поки не легендарних. Мені вже забезпечені скупі рядки в підручнику з історії для старших класів, і є цікаві перспективи, що дозволяють увійти в Історію з пинка, розкриваючи навстіж двостулкові двері!

Вибір величезний!

Але знаєш… до біса! Можливо, я попаданец, але не псих!

Я стиснув зуби й готуюся виживати в хаосі Громадянської війни, що настає, і бажано — поза межами Російської імперії! Я не хочу воювати у братовбивчій війні та гинути від холери. Не хочу бути розстріляним у підвалах ЧК або контррозвідкою Білих, стати мастилом Державного Механізму й тією самою статистичною тріскою, коли рубають ліс!