Існує таке явище, як фантомна свобода: ти ніби вибралася з клітки — прути лишилися позаду, між тобою й в’язницею лежать сотні кілометрів гір, лісів і чужих міст. Але всередині, глибоко, там, де живе правда, яку нікому не покажеш, ти все ще лишаєшся там же — все ще замкнена.
Ти й досі чуєш його кроки за дверима й відлічуєш секунди до того моменту, коли ключ провернеться в замку і він увійде. І ти не знаєш, що буде далі — ніжність чи лють, поцілунок чи удар, адже в монстрів немає розкладу: у них є лише настрій.
А настрій змінюється, як гірський вітер: було тихо — і раптом ураган, був світ — і зненацька темрява.