У романі розповідається, як безмірно страждали мешканці підкорених країн, коли через їхні землі проходили залізні загони Батия-хана, якого, мов щепку на гребені морської хвилі, понесла лавина сотень тисяч вершників і спустила на берег великої річки Ітиль, де цей смаглявий вождь із вузькими очима заснував могутнє царство Золотої Орди.