Барон пограниччя

Цей світ зустрів Семьона неласкаво. Тіло дісталося слабке й дрібне — добре ще, що раніше воно належало спадкоємцю баронства, хоча й божевільному. Таємнича магія виявилася незрозумілою й взагалі не притаманною цьому світу. Як родичів — затесався далекий дядечко, який зовсім не любить, а найприродніший зрадник убив усю сім’ю колишнього власника тіла. Замок, що дістався, був старим, а баронство — жебрацьким, та й про країну, на яку вже навесні мало напасти вороже військо, й говорити нема чого. Але бідні й хитрі. Саме так подумав Семьон і вирішив: так просто він не віддасть своє нове життя. Ще треба з’ясувати, кому з двох не поталанило більше.