Завдяки несподіваній допомозі Російської Федерації з XXI століття втрати РККА в літньо-осінній кампанії виявляються значно меншими, ніж у нашій реальності, а вермахт втрачає третину бойового складу й незворотно слабшає. До того ж до кінця року Радянський Союз завершує мобілізаційні заходи, і чисельність діючої армії тепер становить рекордні дванадцять мільйонів людей, що дозволяє ротувати дивізії на фронті, зберігаючи їхній бойовий кістяк. Червона армія росте не лише кількісно, а й доозброюється — як тим озброєнням, що надходить із XXI століття, так і тим, що почала виробляти радянська економіка, переорієнтована на воєнні рейки.
У Експедиційному корпусі теж відбувається ротація. Солдати й офіцери, які здобули безцінний бойовий досвід, повертаються у свій час, а на їх місце стають інші. З’єднання Російської Армії у Великій Вітчизняній війні знову готове до участі в боях.
Розгромивши Фінляндію й забезпечивши свій північний фланг, навесні 1942 року радянське командування звертає увагу на ворожу групу армій «Південь». Попереду — весняно-літня кампанія, час остаточного вигнання ворога з радянської землі.