Мільйони людей жодного разу не бачили справжнього, живого розвідника. Так само вони ніколи не зустрінуть і живого антиквара. А спільне між шпигуном і антикваром те, що обидва прагнуть максимальної конспірації, старанно прикидаючись, що їх узагалі не існує… Специфічний світ торгівлі антикваріатом не прагне гласності й слави — навпаки.
Уявіть собі людину трохи за п’ятдесят, яка відсиділа два строки; має татуювання на передпліччі — ведмедя, що сидить на льодині. Один на льодині. Людину, яка сама по собі на сто відсотків: ні «за тих», ні «за цих»… Ця людина фехтує французькою шпагой для дуелей, може дати відсіч банді відморозків і дуже подобається дівчатам. Знайомтеся — Смолін Василь Якович — антиквар. І з ним сталася класична колізія зі старого пригодницького роману: із загадковим напуттям на смертному одрі, захований у глушині скарб і всілякий інший марення… Хоч дуже швидко скарб набув цілком визначених рис броньовика, набитого золотом…