Я дивлюся на тебе здалеку

Я дивлюся на тебе здалеку… Я люблю тебе здалеку… Ці слова як рефрен усієї Фенькіної долі. І не тільки її… Вона так до кінця й не вирішила для себе, чи доля посміялася над нею, чи зробила царський подарунок, зводячи її з людиною, чия історія болісно нагадує її власну. У всякому разі, кращого компаньйона для ведення розслідування, ніж Сергій Львович Берсеньєв, годі й придумати. Тим більше, що справа потрапила надто складна й небезпечна. Вона безпосередньо пов’язана з жахливою трагедією, що сталася одинадцять років тому. Тоді члени секти отця Гавриїла спалили себе живцем у своїй церкві — не дочекавшись кінця світу. Щоправда, слідчі не виключали можливість масового вбивства, а не самогубства. Але докази тієї версії так і не вдалося знайти. А Фенька змогла. Та як їй бути далі — вона не знає. Бо тоненька нитка правди, до якої вдалося дотягнутися, тягнеться до її улюбленого Стаса…