Зведений Змій

— Змієвський, а ти часом нічого не переплутав? Це взагалі-то моя кімната! — усміхається і пронизує мене зневажливим поглядом:
— Була твоя, стане моя.
— Ти її не отримаєш.
— Посперечаємось?
— На що? — швидко проводжу язиком по сухих губах.
— На мене, що, Елька-ковбаска? — рже, помітивши мою дію.
— Дурень, га? — злюся і штовхаю його в плече.

Хапає мою руку й міцно тримає. По моєму хребту пробігає електрична хвиля.
— Відпусти, — сіпаюся.
— Звільни кімнату, — цідить мені у вухо, а його дихання обпалює мою шкіру.
— Або я…
— Що, ти?
— Я… спатиму тут із тобою.

Щоб врятувати мій бізнес моїй мамі, мені довелося вийти заміж за ворога. До того ж у довершення додається його нахабний самовпевнений синок-мажор.

Від автора: Як завжди — весело, з завзяттям і з іскрою.