Я давно розучився відчувати страх. Я жив за чітко встановленими планами й правилами, не дозволяючи собі жалість і співчуття, не думаючи про інших. Я навчився не відчувати й пишався своєю незламністю. Я вважав себе не вбивцею, а переможцем, який робить те, що має бути зроблено, аж поки одна юна дівчина не показала мені моє справжнє обличчя. Вона стала для мене оазою — миттєвою, як міраж, прекрасною, як мрія, і тією самою слабкістю, яку я не міг собі дозволити. Роман містить жорстокі сцени.