Пожирач кісток. Том 3

Доля завжди випробовувала мене на міцність, і я завжди гідно давав відсіч. Я не вірив і не просив — просто впевнено йшов до своєї мети. Я спорожнив скарбницю імператора, зміг переродитися в нікчемному тілі жертви, але уникнув різанини. Знову злетів на вершину й повернув родове ім’я, а заодно влаштував перестановку сил у кримінальному світі — як мені було вигідно.

Тепер я вирішуватиму, хто сяде на трон, а сам лишатимуся в тіні.

Залишилося розв’язати лише одне питання: де взяти грошей на навчання в магічній академії, куди мене запросили — і куди, судячи з усього, мені не судилося потрапити. Брати участь у битві, з якої я навряд чи вийду переможцем? Або прийняти запрошення на роботу? Яка теж, швидше за все, приведе мене до останньої межі, але, з іншого боку, дозволить поповнити власні запаси рідкісними артефактами.

Який би крок я не зробив, я вірив, що чиню правильно. Інакше й бути не може, скільки б не біснувалася доля, випробовуючи мене на міцність. Академія дочекається свого нового учня — і це буде легендарно!

Я — Авдєєв, і я завжди домагаюся поставленої мети.