Мене звати Ілля. Я боксер-важковаговик, а моє прізвисько, хоч на печі я й не сидів, — Муромець.
Усе йшло непогано, доки мене не дискваліфікували. Батько захворів, потрібні гроші на лікування. А де їх узяти, якщо ти нічого, окрім як уміти як слід бити чужі пикачі, толком не вмієш?
Я пішов битися на підпільну арену. Думав: помахаю кулаками, зрублю грошей і піду собі на захід сонця. Не врахував, що коли на кону стоять великі гроші, ділки не гидують нічим.
Зрештою мене, напівживого, після фінального поєдинку продали якимось дивакуватим, а ті закинули мене в портал. Викинуло в іншому світі. У лабіринт із монстрами, влаштований для розваг місцевих потвор.
Та ще й портал нагородив мене здатністю «Пустотник». Що це таке — я й сам поки що не збагнув. Знаю лише те, що назвали її так не тому, що вона класна.
Але я виберуся. Знайду дорогу додому. І тоді з тими, хто влаштував цей цирк, я поговорю по-російськи — без правил, рефері й без гонга на перерву.