Мене звати Ілля. Я боксер-важковаговик, і моє прізвисько, хоч я й не сидів на печі,— «Муромець». Усе йшло непогано, доки мене не дискваліфікували. Батько захворів, потрібні гроші на лікування. А де їх узяти, якщо ти нічого, окрім того, як як слід бити чужі пикасі, толком не вмієш? Я пішов битися на підпільну арену. Думав, що кулаками помахаю, гроші зрубаю й піду собі в закат. Не врахував, що коли на кону стоять великі бабки, ділки не гидують нічим. У результаті мене, напівживого, після фінального поєдинку продали якимось дивакуватим шибеникам, а ті закинули мене в портал. Викинуло в іншому світі. У лабіринт із монстрами, влаштований для розваг місцевих потвор. Та ще й портал нагородив мене здатністю «Пустотник». Що це таке — я й сам поки не збагнув. Знаю тільки, що назвали її так не тому, що вона класна. Але я виберуся. Знайду дорогу додому. І тоді з тими, хто влаштував цей цирк, я поговорю по-російськи — без правил, рефері й дзвінка на перерву.