Кіногрупа військової кінхроніки вирушає «кудись у тил», щоб знімати будівництво споруди, здатної радикально переломити хід війни. Але замість зйомки будівництва оператори й сапери-будівельники мосту виявляються втягнутими в низку подій, які спрямовує дивний чиновник із міністерства пропаганди. І незабаром разом із героями ми поступово перестаємо розуміти, що саме відбувається — знімається фільм про будівництво мосту, чи міст будується за сценарієм фільму, і хто (або що) насправді стоїть за всім цим.
Так виглядає фабула. А насправді автор пропонує нам дуже серйозно поміркувати про дуже прості й водночас дуже складні речі. Наприклад, про те, якими ми хочемо «увійти в історію». Такими, як є — з усіма нашими промахами й помилками, з усіма великими й малими підлостями? Чи — сильними, мудрими, «майже в усьому першими»? Хто вирішуватиме — какими нас побачать нащадки?
Герої книги й читач мають самі знайти відповіді…