Історія Росії з найдавніших часів. Томи 3, 4

45 год. 47 хв.

Мова російська

Автор Сергій Соловйов

Том 3. Від кінця правління Мстислава Торопецького до князювання Дмитра Йоановича Донського 1228–1389 гг.

Том 3. Зміст

Зміст книги 2
Глава 01. Внутрішній стан російського суспільства від смерті Ярослава I до смерті Мстислава Торопецького (1054–1228)
Значення князя. — Титул. — Саджені князі. — Колo його діяльності. — Доходи князівські. — Побут князів. — Відносини до дружини. — Дружина старша і молодша. — Військо земське. — Озброєння. — Образ ведення війни. — Кількість військ. — Богатирі. — Земля і волость. — Міста старші й молодші. — Новгород і Псков. — Віче. — Особливості новгородського побуту. — Зовнішній вигляд міста. — Пожежі. — Населення міста. — Погости й стани. — Слободи. — Сільське народонаселення. — Кількість міст у областях. — Перешкоди до збільшення народонаселення. — Торгівля. — Монетна система. — Мистецтво. — Домашній побут. — Боротьба язичництва з християнством. — Поширення християнства. — Церковне управління. — Матеріальне добробут церкви. — Діяльність духовенства. — Монашество. — Законодавство. — Народне право. — Релігійність. — Двоєвір’я. — Сімейна моральність. — Стан моральності загалом. — Грамотність. — Твори св. Феодосія Печерського, митрополита Никифора, єпископа Симона, митрополита Іоанна, ченця Кіріка, єпископа Луки Жидяти, Кирила Туровського. — Безіменні повчання. — Повчання Володимира Мономаха. — Путешествие ігумена Данила. — Послання Данила Заточника. — Поетичні твори. — Слово про похід Ігоря. — Пісні. — Літопис.
Глава 02. Від смерті Мстислава Торопецького до спустошення Русі татарами (1228–1240)
Новгородські події. — Війна суздальських князів із Черніговом. — Ворожнеча Новгорода з Псковом. — Війни з мордвою, болгарами, німцями та Литвою. — Усобиці в Смоленську. — Діяльність Данила Романовича галицького. — Його участь у польських справах. — Тевтонський орден. — Навала Батия. — Відомості про татар.
Глава 03. Від навали Батия до боротьби між синами Олександра Невського (1240–1276)
Ярослав Всеволодович на півночі. — Його поїздки до татар і смерть. — Війни з Литвою, шведами та лівонськими лицарями. — Діяльність Олександра Ярославича Невського. — Михайло Ярославич, князь московський. — Відносини між синами Ярослава — Олександром і Андрієм. — Андрій вигнаний. — Олександр — великий князь. — Сварка Олександра з Новгородом. — Татарський перепис. — Рух проти татар. — Смерть Олександра Невського. — Зовнішні війни. — Ярослав тверський — великим князем. — Його ставлення до Новгорода. — Князювання Василя Ярославича костромського. — Послаблення від насильства татарського. — Продовження боротьби з Литвою та німцями. — Події в різних князівствах Північно-Східної Русі. — Бояри. — Події в Південно-Західній Русі.
Глава 04. Боротьба між синами Олександра Невського (1276–1304)
Зникнення колишніх уявлень про право старшинства. — Великий князь Дмитро Олександрович переяславський прагне посилення. — Повстання проти нього молодшого брата Андрія городецького за допомогою Орди. — Вплив боярина Семена Тонілиєвича. — Союз князів проти Дмитра. — Обережність північних князів. — Поділ Орди, і Дмитро користується цим поділом. — Убивство Семена Тонілиєвича. — Нова усобиця. — Торжество Андрія. — Безуспішна нарада князів. — Князь переяславський Іван Дмитрович відмовляє свій удел князю Данилу Олександровичу московському. — Смерть Андрія. — Події в інших північних князівствах. — Відносини до татар, шведів, німців та Литви. — Справи на південному заході.
Глава 05. Боротьба між Москвою і Твер’ю до смерті великого князя Іоанна Даниловича Калити (1304–1341)
Ривалитет між Михайлом Ярославичем тверським і Юрієм Даниловичем московським. — Боротьба за Переяславль. — Юрій збільшує свій удел. — Наступальні рухи Твері на Москву. — Боротьба Новгорода з Михайлом. — Юрій одружується із сестрою хана і воює з Михайлом, який перемагає його. — Дружина Юрія помирає в полоні тверському. — Виклик Михайла в Орду і його вбивство. — Юрій отримує ярлик на велике князювання. — Дмитро Михайлович тверський посилюється проти нього в Орді. — Дмитро вбиває Юрія і сам убитий за наказом хана. — Хан віддає велике князювання брату Дмитровому — Олександру Михайловичу. — Події в інших князівствах. — Продовження боротьби у Новгорода зі шведами, у Пскова з лівонськими німцями. — Набіг Литви. — Війна новгородців з устюжанами. — Іоанн Данилович Калита княжить у Москві. — Митрополит Петро затверджує свій престол у Москві. — Винищення татар у Твері. — Калита з татарами спустошує Тверське князівство. — Олександр спасається спершу в Пскові, а потім у Литві. — Він мириться з ханом і повертається до Твері. — Відновлення боротьби між Олександром і Калитою. — Олександр викликається в Орду і там умертвляється. — Московський князь приєднує до своєї волості. — Доля Ростова і Твері. — Події в інших північних князівствах. — Події в Новгороді й Пскові. — Смерть Калити та його духовні грамоти. — Посилення Литви на заході. — Поляки оволодівають Галичем. — Події на східному боці Дніпра.
Глава 06. Події під час князювання синів Іоанна Калити (1341–1362)
Симеон Гордый; підручницькі відносини князів із ним. — Похід Симеона на Смоленськ і Новгород. — Збурення в Новгороді, Твері й Рязані. — Події в Ярославлі та Муромі. — Татарські й литовські справи. — Олгерд і його боротьба з Тевтонським орденом. — Війни Пскова з лівонськими німцями, Новгорода зі шведами. — Договір великого князя Симеона з братами. — Чорна смерть. — Кончина і заповіт Симеона Гордиого. — Суперництво наступника його Іоанна з суздальським князем. — Війна з Рязанню. — Доля московського тисяцького Алексея Петровича Хвоста. — Усобиці в Муромі, Твері й Новгороді. — Відносини до Орди й Литви. — Смерть великого князя Іоанна. — Торжество його сина Дмитра над суздальським князем. — Московські бояри.
Глава 07. Князювання Дмитра Йоановича Донського (1362–1389)
Наслідки посилення Москви для інших князівств. — Св. Алексій і св. Сергий. — Друга боротьба Москви з Твер’ю. — Рязанська війна. — Торжество московського князя над тверським. — Події в Литві після смерті Олгерда. — Боротьба Москви з Ордою. — Поразка руських на річці П’яні. — Їхня перемога на Вожі. — Куликовська битва. — Нашестя Тохтамиша. — Син великого князя в Орді. — Війна з Рязанню. — Події в Нижньому Новгороді. — Відносини великого князя Дмитра до двоюрідного брата Володимира Андрійовича. — Знищення сану тисяцького і доля боярина Вельямінова. — Відносини Москви до Новгорода. — Війни Пскова з лівонськими німцями. — Події в Литві. — Смерть великого князя Дмитра і його заповіт. — Значення князювання Дмитрія. — Московські бояри.

Том 4. Від князювання Василя Дмитровича Донського до смерті великого князя Василя Васильовича Темного 1389–1462 рр.

Том 4. Зміст

Глава 01. Князювання Василя Дмитровича Донського (1389–1425)
Приєднання до Москви Нижньогородського князівства. — Зіткнення великого князя з дядьком Володимиром Андрійовичем Донським. — Договори великого князя з рідними братами. — Відносини з Новгородом Великим. — Внутрішні рухи в Новгороді. — Сварка Новгорода з Псковом. — Відносини Москви з Рязанню та Твер’ю. — Усобиці між тверськими князями. — Навала Едігея на Москву. — Ставлення великого князя до татар після навали Едігея. — Литовські відносини: взяття Смоленська Витовтом; намір Витовта оволодіти Новгородом; битва Витовта з татарами на Ворсклі; повторне взяття Смоленська Витовтом; боротьба московського князя з литовським і мир на Угрі; погляд літописця на литовські й татарські відносини. — Відносини Литви з Польщею та Тевтонським орденом. — Боротьба Пскова й Новгорода з Лівонським орденом. — Боротьба Новгорода зі шведами. — Смерть Василя Дмитровича. — Його духовні грамоти. — Бояри Василя.
Глава 02. Князювання Василя Васильовича Темного (1425–1462)
Малолітство Василя Васильовича. — Нова усобиця дядька з племінником. — Спір в Орді між ними. — Московський боярин Всеволожський. — Хан вирішує справу на користь племінника Василя проти дядька Юрія Дмитровича. — Від’їзд боярина Всеволожського від великого князя до його дядька Юрія. — Відновлення боротьби між дядьком і племінником. — Василь потрапляє в полон до Юрія. — Василь у Коломні. — Продовження боротьби. — Смерть Юрія. — Василь утверджується в Москві. — Відносини Василя Васильовича з двоюрідними братами, синами Юрія — Василем Косим і Дмитром Шемякою. — Осліплення Косого. — Відносини великого князя з іншими удільними князями. — Татарські відносини. — Полон великого князя в казанських татар і звільнення. — Шемяка оволодіває Москвою, захоплює великого князя в Троїцькому монастирі та осліплює. — Сліпий Василь отримує Вологду. — Рухи його прибічників, які оволодівають Москвою. — Продовження боротьби Василя з Шемякою. — Діяльність духовенства в цій боротьбі. — Смерть Шемяки. — Відносини великого князя з іншими удільними князями. — Відносини з Рязанню та Твер’ю. — Відносини з Новгородом і Псковом. — Події в Литві, боротьба її з Польщею. — Відносини Литви з Москвою. — Татарські нашестя. — Боротьба Новгорода й Пскова зі шведами та німцями. — Смерть великого князя Василя; його духовна грамота; його наближені.
Глава 03. Внутрішній стан російського суспільства від кончини князя Мстислава Мстиславича Торопецького до кончини великого князя Василя Васильовича Темного (1228–1462)
Загальний перебіг подій. — Причини посилення Московського князівства. — Московські волості. — Їхня доля за князівськими заповітами. — Способи їх збільшення. — Їхні межі. — Зміни у відносинах між старшими й молодшими князями. — Положення жінки в князівському роді. — Службові князі. — Князівські титули. — Печатки. — Саджання на стіл. — Ставлення до татар. — Законодавча влада князя. — Фінанси. — Багатство князів. — Життя російського князя на півночі й півдні. — Становище дружини. — Військо. — Характер війни. — Міста. — Сільське народонаселення. — Козаки. — Політичні й фізичні лиха. — Торгівля. — Гроші. — Мистецтво, ремесла. — Церква. — Законодавчі пам’ятки. — Міжнародне право. — Права. — Звичаї. — Література. — Літописи. — Загальний перебіг російської історії до утворення Московської держави.
Коментарі до 3 і 4 томів